Документознавство як наукова дисципліна

Документознавство як інтегрована наукова дисципліна сфери інформаційної діяльності

І.Д.Нілова, к.п.н., доцент, зав. кафедрою КНУКіМ
    Суспільне буття неможливе без інформації. Інформація супроводжує індивіда протягом всього його фізичного існування, тому різні сфери професійної діяльності розглядають інформацію і як базовий компонент, і як елемент будь-якого технологічного процесу – це підтверджує інваріантність сприйняття навколишньої дійсності в усьому її розмаїтті і семантичній глибині.
    Фіксація інформації індивідом відбувається свідомо і підсвідомо щосекунди – без цього неможливе функціонування його як фізичного біологічного об’єкту так і соціальної одиниці. Інформація, зафіксована індивідом, осмислена з позиції соціальної значимості для певної частини суспільства, потребує закріплення на матеріальному носії з метою введення її в інформаційну взаємодію.
    Поняття "документ” як і поняття "інформація” (основний елемент документа) дуже широке і багатоаспектне, глибоке вивчення феномену інформації і двоєдиної природи документу здійснює молода (в порівнянні з іншими науками) наука документознавство.
    Наукова дисципліна документознавство розвивалася протягом ХХ століття, визначаючи свій об’єкт дослідження, методологію, предмет і методи – все те, що характеризує та ідентифікує кожну наукову дисципліну в системі наукових знань суспільства. Документ як матеріальний об’єкт інформаційної взаємодії, сприймається спеціалістами різних наукових дисциплін як невід’ємний і обов’язковий атрибут конкретної сфери суспільної діяльності, як предмет, створений саме в сфері даної наукової дисципліни, їй належить і від її розвитку залежить. Але онтологічно документ як матеріальний об’єкт, створений суспільством для виконання спеціального завдання – закріплення соціально значимої інформації, набагато давніший від багатьох матеріальних об’єктів, які є результатом накопичення знань людським суспільством. Гносеологічно документознавство як наукова дисципліна – одна з наймолодших в системі знань сучасної цивілізації.
    Але означена наукова дисципліна є фундаментальною в сфері інформаційного забезпечення функціонування суспільства, на її основі розвиваються прикладні напрямки інформаційної діяльності: книговидання, масові документні комунікації, обслуговування інформаційних потреб суспільства різними соціальними інституціями.
    Основним об’єктом документознавства як науки є документ - матеріальний об’єкт, що розглядається з точки зору системного аналізу його компонентів, який забезпечує інформаційні потреби суспільства і відображає рівень культури суспільства на певному хронологічному відрізку розвитку цивілізації.
    Комплексний характер науки виражається в її багатоаспектності і методологічних підходах вивчення суб’єктно-об’єктних зв’язків в інформаційній взаємодії. Інформаційно-комунікативна діяльність вимагає не вузькоспеціалізованої підготовки в сферах книговидання, бібліотечної діяльності, маркетингу друкованої інформації, а фундаментальної підготовки на базі комплексу соціально-гуманітарних наук.
    Розробка нової концепції інформаційно-комунікативної діяльності повинна стати основою нового напряму підготовки фахівців в Україні "Інформаційно-комунікативної діяльності”, що об’єднає для досягнення єдиної мети - розвитку інтелекту нації – спеціалістів різної професійної підготовки: соціологів, лінгвістів, документознавців, документалістів, економістів, популяризаторів науки, журналістів, психологів.
    Означений підхід не є стилем "фентезі”, а виходить з реальних інформаційно-комунікативних ситуацій, які починаючи від примітивно-прикладної терміносистеми, що використовуються в офіційних документах, які регламентують інформаційно-комунікативну діяльність у сфері надання інформаційних послуг, до прийняття нормативних актів, які регулюють економіко-технологічні відносини суб’єктів інформаційної взаємодії.
    Відсутність в Україні інтегрованих наукових шкіл, які б розглядали інформаційні процеси в Україні на основі системного підходу, призводить до розпорошення зусиль науковців, фінансистів, поліграфістів, розповсюджувачів інформації різних видів, правознавців – всіх, хто своєю сферою діяльності вважає документно-інформаційну комунікацію.
    Документ як елемент культури суспільства є складною системою, кожен елемент системи обслуговує конкретна професійна галузь, від якості діяльності якої залежить розвиток інформаційного потенціалу суспільства, якість інформаційних ресурсів і інтенсивність циркуляції документних потоків. Тому, з нашої точки зору, наукова дисципліна документознавство розглядає документ як комплекс зусиль фахівців різних сфер інформаційно-комунікативної діяльності по відбору і передачі соціально значимої інформації в часі і просторі.
    Базуючись на вищесказаному, Київський національний університет культури і мистецтв виступає з пропозицією об’єднати зусилля всіх науковців і практиків сфери інформаційно-комунікативної діяльності і створити комплексну наукову школу на базі означеного університету по розробці концепції розвитку інформаційного потенціалу України, для створення професійно-підготовлених робочих груп по розробці взаємопов’язаних законопроектів і підзаконних актів, які б сприяли прийняттю кваліфікованих управлінських рішень в сфері інформаційної діяльності.